Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Курилів Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Курилів Г. М. Вираженість ендотеліальної дисфункції у хворих на хронічну серцеву недостатність [Електронний ресурс] / Г. М. Курилів // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 3. - С. 168-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2013_13_3_44
| 2. |
Курилів Г. M. Вплив комбінованої фармакотерапії із застосуванням імунофану та метамаксу на гемодинамічні показники у хворих із хронічною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / Г. M. Курилів // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_3_29
| 3. |
Дрогомерецька О. І. Самостійна робота студентів у світлі інноваційних технологій [Електронний ресурс] / О. І. Дрогомерецька, Г. М. Курилів, Т. І. Гриджук, Я. В. Сандурська // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 4(2). - С. 140-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_4(2)__28
| 4. |
Середюк Н. М. Корекція клінічних проявів хронічної серцевої недостатності у хворих із перенесеним інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / Н. М. Середюк, Г. М. Курилів // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 2. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_2_35 Обстежено 152 хворих із ХСН II А стадії ФК III (NYHA) з систолічною дисфункцією лівого шлуночка та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, що розвинулись на фоні ішемічної хвороби серця та перенесеного інфаркту міокарда. Проведено аналіз клінічних симптомів хронічної серцевої недостатності. Найбільш поширеними з них є задишка під час фізичного навантаження, серцебиття, швидка втомлюваність і слабкість, тяжкість в правому підребір'ї, кашель у разі фізичного навантаження, нічна пароксизмальна задишка, двобічні периферичні набряки, гепатомегалія, ортопное та олігоурія, тахіпное, тахісистолія та тахіаритмія. Застосування базового лікування у обстежених хворих супроводжується позитивною динамікою, але недостатньо впливає на основні суб'єктивні й об'єктивні ознаки серцевої недостатності, а саме, задишку під час фізичного навантаження, серцебиття, тяжкість в правому підребір'ї, кашель за фізичного навантаження, сонливість, тахіпное. З'ясовано, що застосування імунофану у базовому лікуванні сприяє вираженому терапевтичному ефекту стосовно клінічних ознак - тяжкості у правому підребір'ї, сонливості, гепатомегалії, швидкої втомлюваності та слабкості, що, можливо, пов'язано з протизапальним ефектом цього препарату та можливістю впливати на системну імунну відповідь організму. За умов застосування у базовій терапії метамаксу спостерігається усунення у більшості хворих таких симптомів як задишки та кашлю під час фізичного навантаження, серцебиття, сонливості, збудження, тахіпное, тахісистолії. Такі клінічні ознаки, як ортопное, нічна пароксизмальна задишка, олігоурія, двобічні периферійні набряки, тахісистолія зникали практично у всіх хворих, що зумовлено кардіопротективними, антигіпоксичними властивостями метамаксу. Комбіноване застосування досліджуваних препаратів на тлі базової терапії сприяло найбільшому терапевтичному ефекту щодо зменшення основних симптомів серцевої недостатності.
| 5. |
Середюк Н. М. Особливості функціонального стану серцево-судинної системи та показників мозкового натрійуретичного пептиду під впливом комплексного лікування у хворих із хронічною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / Н. М. Середюк, Г. М. Курилів // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 3. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_3_28 Наведено результати лікування 152 хворих із хронічною серцевою недостатністю II А стадії зі збереженою фракцією викиду та систолічною дисфункцією лівого шлуночка, що розвинулись на фоні ішемічної хвороби серця та перенесеного інфаркту міокарда. Доведено позитивну роль додавання до базової терапії препаратів імунофану та метамаксу на динаміку зменшення клінічних проявів за шкалою ШОКС, збільшенння пройденої відстані за даними тесту з 6-хвилинною ходою, зниження рівня натрійуретичного пептиду NT-pro-BNP.
| 6. |
Дрогомерецька О. І. Інноваційні методи в організації самостійної роботи студентів медичного факультету під час вивчення курсу імунології [Електронний ресурс] / О. І. Дрогомерецька, Г. М. Курилів, В. В. Мигович // Медична освіта. - 2017. - № 2. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_2_3
| 7. |
Дельва Ю. В. Оптимізація викладання циклу ревматології в субординатурі [Електронний ресурс] / Ю. В. Дельва, О. І. Дрогомерецька, Г. М. Курилів, О. В. Штефюк // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 2. - С. 263-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_2_64
| 8. |
Якубовська І. О. Особливості перебігу фібриляції передсердь у хворих на гострий міокардит [Електронний ресурс] / І. О. Якубовська, Ішмаель Ніі Офорі, Г. М. Курилів, О. М. Лібрик // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(1). - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(1)__31 У патогенезі, діагностиці та лікуванні фібриляції передсердь (ФП) залишається багато відкритих питань, одним з яких є роль запалення. Мета дослідження - вивчення передумов виникнення та перебігу пароксизмальної та персистуючої форм ФП у хворих в гострим міокардитом. Робота базується на ретроспективному аналізі історій хвороб 60 хворих, які проходили лікування з приводу гострого міокардиту (ГМ), зумовленого внутрішньоклітинними інфекціями (вірус герпеса 1,2 4, 5 типів). У 11 з них діагностовано пароксизмальна або персистуюча форми ФП - основна група. 49 осіб з ГМ без порушень ритму склали контрольну групу. Усі особи дослідної та контрольної груп порівнювали за віковим та гендерним розподілом. Оцінено клінічний перебіг, дані ЕхоКГ, імунологічну картину до та після лікування. Виявлено, що у хворих із аритміями серця гірший клінічний перебіг та подовжені терміни одужання. Також в групі ФП достовірно нижча фракція викиду ЛШ та вищі його об'ємні показники (КСО та КДО). У хворих з ФП достовірно зменшена кількість лімфоцитів, а також кількість CD4<^>+CD25<^>+reg лімфоцитів, та вищі рівні С-реактивного протеїну. У хворих з ФП після лікування відзначено недостатнє повернення рівня IL-6 до норми. Таким чином, у когорті міокардитів, зумовлених внутрішньоклітинними інфекціями, необхідно виділяти окремо групу з ФП. Для таких пацієнтів характерне формування синдрому хронічного запалення низької інтенсивності, яке прояапяється важчим клінічним перебігом та сповільненими темпами одужання. Одним з його маркерів може бути присутність аритмії, у даному випадку ФП. До показників об'єктивізації несприятливого перебігу можна також віднести знижену фракцію викиду, вищі КДО і КСО ЛШ, а також схильність до гіперкоагуляції, гіперагрегації, неадекватність імунної відповіді.
| 9. |
Курилів Г. М. Оцінка імунологічних порушень у хворих на в-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію [Електронний ресурс] / Г. М. Курилів, О. І. Дрогомерецька, І. О. Якубовська // Art of medicine. - 2019. - № 1. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_1_14
|
|
|